Фосфор – один з найважливіших макроелементів, що необхідний для підвищення врожайності та якості сільськогосподарської продукції. Він приймає участь в диханні, передачі енергії в рослині та передачі спадкової інформації, розвитку кореневої системи. Крім того, фосфор має прямий вплив на утворення генеративних органів, що є дуже актуальним для рослин, товарними органами яких є насіння та плоди (плодові, зернові, ягідні та овочеві культури).
Нестача фосфору в рослин на початкових етапах вегетації, призводить до настільки негативних наслідків, що навіть відновлення належного фосфорного живлення на пізніших етапах не може їх виправити.
Він пришвидшує ріст і дозрівання рослин. Під впливом фосфору в листках активізується розклад білків і транспорт цих продуктів розкладу в репродуктивні органи (в зерно). Цей хімічний елемент покращує водне живлення рослини, що призводить до більш раціонального використання води. Тому суперфосфат (фосфорне добриво) забезпечує збільшення урожаю навіть за нестачі вологи в посушливі періоди. Завдяки фосфору в коренеплодах буряку цукрового утворюється цукор, а в картоплі — крохмаль.
Фосфор прискорює розвиток кореневої системи та ріст рослини на початкових стадіях вегетації. Під його впливом прискорюється процес розкладу речовин в насінні і транспорт продуктів розкладу в частини, що ростуть. В наслідок внесення гранульованого суперфосфату навіть в невеликих дозах, спостерігається підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур.
В народному прислів’ї говориться, що попереджений - значить озброєний. На ділі це означає, що ознаки нестачі будь-якого хімічного елемента, можна швидко виправити, внісши його у необхідній кількості, але потрібно пам’ятати, що коли ми бачимо явні ознаки дефіциту елементів, рослині завдано непоправної шкоди, ріст і розвиток рослини уже затримано, а це впливає на врожайність.
Кожна сільськогосподарська культура має свої ознаки фосфорного голодування. В зернових культурах при дефіциті Фосфору верхівки листків мають фіолетово-червоне забарвлення, при цьому такі рослини слабо кущаться.
У картоплі листки темно-зелені при дефіциті фосфору, вони розташовуються під гострим кутом від стебла, ріст рослини призупиняється, до того ж на кінчиках листків з’являється темно-коричнева смуга.
Нестача фосфору в цукрового буряка проявляється тим, що листки набувають темно-блакитного відтінку та стають дрібними , а також мають темно-коричневі або чорні краї при відмиранні.
Капуста набуває листки з жилками та вони стають темно-зеленими, а пізніше фіолетовими. З часом такого забарвлення набуває вся листкова поверхня.
Оскільки найбільше Фосфору міститься в репродуктивних органах (зерно), які виносяться з поля, то він майже не повертається в ґрунт і тому виникає потреба вносити фосфорні добрива. Унесенню фосфорних добрив альтернативи немає, тому що, на відміну від Азоту, Фосфор не надходить в ґрунт разом з опадами із атмосфери або завдяки фіксації симбіотичних бактерій.
Однак надлишок фосфору у рослинах проявляється тим, що листя жовтіє, з'являються некротичні плями та воно опадає. Рослини пришвидшують вегетацію.Через надлишок фосфатів у ґрунті, деякі мікроелементи будуть випадати в осад у вигляді малорозчинних солей і їх доступність для рослин стане нижче, у них можуть виявитися ознаки дефіциту цих елементів. До таких елементів можна віднести магній, марганець, залізо, мідь, цинк, кобальт та ін.
Як забезпечити рослини фосфором?
Фосфор міститься в ґрунті у мінеральній, та органічній формі. Переважають, природні мінеральні фосфати та загальний вміст вмісту гумусу в ґрунті та гранулометричного складу.
В той же час, фосфор, який входить до органічної частини ( фосфатидів, фітину білків), недоступний для рослин. Елемент стає доступний для рослин лише після його мінералізації, тобто розкладу фосфоровмісної органічної речовини мікроорганізмами до простих солей ортофосфатної кислоти.
В результаті основними джерелами Фосфору для рослин є кальцієві, магнієві, калієві, амонієві солі ортофосфатної кислоти. Проте, вони засвоюються тільки після їх гідролізу у ґрунті і перетворення за допомогою ферментів, що виділяє рослина.
В різних ґрунтах містяться різні сполуки Фосфору. В кислих ґрунтах більше фосфатів алюмінію та заліза, а на нейтральних та карбонатних ґрунтах, переважають фосфати Кальцію та Магнію.
На сьогоднішній день фосфорні добрива розділяють на три групи:
- Легкорозчинні або водорозчинні - суперфосфат гранульований, порошкоподібний, суперфосфат подвійний;
- Слаборозчинні або розчинні в легких кислотах - преципітат, томасшлак;
- Важкорозчинні або розчинні в сильних кислотах - фосфорне борошно.
Найчастіше в великих фермерських господарствах застосовують гранульований суперфосфат.
За хімічним походженням та агрегатним станом суперфосфати поділяються на такі види:
- Суперфосфат простий – це порошок сірого кольору, який може злежуватись при недотриманні рекомендованого рівня вологості. Містить фосфор у вигляді оксиду (Р2О5) до 20%. Виготовляють його шляхом обробки сірчаною кислотою фосфорної сировини (фосфоритів). Але зараз стає не надто поширеним в порівнянні з сучасними видами суперфосфатів;
- Суперфосфат гранульований - виготовляється з простого суперфосфату шляхом закатування в гранули. Являє собою гранули сірого кольору, майже не злежується, містить до 20% фосфору, а також кальцій та сірку. Характеризується гарною розчинністю у воді, повільним і рівномірним вивільненням діючих речовин. Використовується для основного і припосівного удобрення культур в різних ґрунтово-кліматичних зонах;